КЗО «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №196 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ» Дніпровської міської ради

  





Сторінка методиста

                                           ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 Кожен з батьків повинен добре знати правила дорожнього руху, щоб навчати своїх дітей.

 Кожен з батьків зобов'язаний дотримуватись правил дорожнього руху, показуючи особистий правильний приклад своїм дітям.

 Основне правило поведінки на вулиці: стежити за навколишнім оточенням. Не потрібно ризикувати життям і сподіватися тільки на водія.

 Не створюйте перешкод транспорту: коляски, санки і інше слід возити по тротуару або узбіччю, не залишаючи без нагляду.

Батьки у обов'язковому порядку повинні самі приводити дітей в групу до вихователя і забирати їх додому.

 Переходячи вулицю, не випускайте руки дитини, що йде з вами, не залишайте дітей на вулиці без нагляду.

 Безпека руху на вулицях і дорогах досягається тоді, коли всі дотримують правил.

 Беріть активну участь в житті дитячого саду, його роботі по навчанню правилам дорожнього руху.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Життя дитини - у ваших руках!    

А кожна дитина має право на ЖИТТЯ!

 

Поради батькам щодо підготовки до школи дошкільника

1. Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування .

11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті , уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.

13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно – вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до відома.

Правове виховання

Якими діти народжуються – ні від когоне залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.

Плутарх

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини.

Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей ,створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

Коли порушуються права дитини

· Коли немає безпеки для її життя та здоров”я.

· Коли її потреби ігноруються.

· Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

· Коли порушується недоторканість дитини.

· Коли дитину ізолюють.

· Коли дитину залякують.

· Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім”ї рішення.

· Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.

· Коли її особисті речі не є недоторканими.

· Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

 

Що таке дитячий талант?

     Талант – це високий ступінь обдарованості, сукупність здібностей, яка забезпечує людині видатні успіхи в тій чи іншій діяльності. Істотне значення для розвитку таланту мають уроджені здібності мозку й органів чуттів –задатки. Сприяють розвитку таланту глибокий інтерес, гаряча любов до справи, якою займаєшся.

     Вирішальна роль належить невтомній працелюбності. Природна обдарованість людини, підкреслював М.Горький, – це іскра, що може і згаснути, і розгорітися, а спосіб змусити її розгорітися у велике полум’я тільки один — праця, висока вимогливість до себе. Талант виявляється в усіх сферах людсь­кої діяльності. Ми говоримо про талановитого бізнесмена, організатора, вченого, педагога, полководця та ін. Обдаро­ваність у художній творчості складає літературний талант. Справжній митець відрізняється яскравістю світосприйняття, образністю пам’яті і мислення, тонкою спостережливістю, здатністю до художнього вимислу. Крім цих загальних рис, властивих всім талановитим митцям, кожен вид художньої обдарованості має свої, особливі риси: гостре почуття мови в письменника, високорозвинений слух у музиканта, відчуття гармонії кольорів у художника.

      У ряді випадків талант виявляється в дуже ранньому віці (особливо математичний талант, музична обдарованість). Але найчастіше про талановитість дитини можна судити з дос­татньою впевненістю тільки тоді, коли вона вже досить бага­то попрацювала. Не слід зваблювати себе першими успіхами дитини в тому або іншому виді діяльності. Не треба приймати успіхи дитини, яка нормально розвивається, за знак особли­вої обдарованості. Нерідко в очах люблячих батьків ці пересічні успіхи здаються надто великими.

 

 

Поки ваш малюк ще дошкільник, він не замислюється над тим, коли потрібно відпочивати, коли займатися, читати, а коли гуляти. Він постійно перебуває під доглядом дорослих, і вони самі організовують увесь день дитини.

Але пройде рік, і йому потрібно буде багато чого вирішувати самому, у нього з'являться нові нелегкі обов'язки: уроки в школі, домашні завдання, заняття в кружках, суспільні доручення, адже треба ще почитати, допомогти

мамі, погуляти.

 

Організувати весь день дитини допоможе режим!

Привчати дітей до нього потрібно якомога раніше, щоб до моменту вступу в школу вони вже свідомо виконували розпорядок дня.

 

І ще одна важлива умова: дитина повинна уміти визначати й міняти темп своїх дій.

 

Адже з найпершого дня навчання в школі йому доведеться трудитися в одному, загальному для всього класу темпі, щоб встигнути виконати завдання у відведене для нього час. Ще в дитячому садку дітей навчають орієнтуватися в часі. Ваше завдання — пояснити їм, що займатися, відпочивати, гуляти й спати потрібно в певний час, тоді його буде вистачати на все.

 

Дотримання режиму дня виробить у дитини почуття відповідальності, дисциплінованості — ті самі якості, які дуже потрібні школяру.

 

Якщо ваша дитина відвідує дитячий садок — а там дотримуються режиму дня — то й вихідні дні не повинні відрізнятися від звичних.

Ми не будемо давати універсальну схему режиму дня. Але є основні принципи, які важливо враховувати у всіх випадках: це правильна організація режиму праці й відпочинку, організація режиму харчування й повноцінного сну.

 

Дитина обов'язково повинна вставати в той саме час, бажано годин у сім або половині восьмого. Звикнувши вставати пізніше, йому важко буде прокидатися в необхідний час, коли піде в школу. Особлива увага на це слід звернути тим батькам, діти яких не відвідують дитячий садок.

Лягати спати дитина повинна не пізніше половини дев'ятого. Тривалість нічного сну — не менше 11,5-12 годин. Цього часу досить для повного відновлення працездатності й функціонального стану нервової системи. Якщо не дотримувати цього правила, дитина не відпочине за ніч і на уроках буде неуважним і млявим.

 

Звикнувши лягати спати й вставати в той саме час, діти швидко засинають і легко прокидаються.

Необхідний і денний сон ( півтора-дві години). Адже діти стомлюються не тільки від занять, але й від шуму, від спільних ігор. Позбавлення дитини денного сну може викликати в нього різні розлади нервової системи.

 

У режим дня дитини повинна обов'язково входити ранкова гімнастика!

 

Вона зміцнює здоров'я, знімає сонливість, дає заряд бадьорості! Перший раз обов'язково займайтеся разом з дитиною, покажіть йому 5-7 вправ, введіть в комплекс ранкової гімнастики ігрові моменти. Періодично, щоб вправи не набридали, вносить в них нові елементи. Пройде час, і дитина буде самостійно займатися ранковою зарядкою, але ви обов'язково контролюйте чіткість і порядок виконання вправ.

 

Гуляйте в будь-яку погоду не менше 4 годин!

 

Не можна скорочувати час прогулянки через зайнятість дорослих, поганої погоди. Адже свіже повітря для дитини — це зміцнення здоров'я, загартовування організму, поліпшення діяльності органів дихання й серцево-судинної системи. Перебування на повітрі повинно бути активним: це й рухливі ігри, фізичні вправи, і посильною разом з дорослими працею.

Зверніть увагу на те, що робить ваша дитина на вулиці, в  які ігри він грає. Навчайте його нових, незнайомим йому іграм. Грайте разом з дітьми, зробіть перебування їх на повітрі цікавим, активним, корисним! А у вихідні дні можна відправитися з дитиною в невеликий похід, на лижну прогулянку, екскурсію.

Якщо діти подовгу сидять біля телевізора, вони, природно, менше рухаються, недостатньо гуляють. І як наслідок — погіршення сну й апетиту, плаксивість, дратівливість й інші порушення стану здоров'я. Телевізійні передачі — звичайно, тільки дитячі — дозволяється дивитися не частіше 2-3 раз на тиждень, а тривалість їх не повинна перевищувати 30 хвилин.

Завжди незмінним у режимі дня повинно бути час сніданку, обіду, полуденка, вечері. Тільки у випадку режиму харчування відбувається необхідна підготовка діяльності шлунково-кишкового тракту до перетравлювання їжі, засвоєнню живильних речовин. Тоді дитина буде їсти з більшим задоволенням і апетитом!

Якщо дошкільник звикне до виконання режиму дня, згодом це стане його внутрішньою потребою. Але ж режим —- запорука здоров'я!